Хвороба поцілунків

Захворювання викликає так званий вірус Епштейна-Барра, і вважається, що серед дорослого населення цим вірусом заражено приблизно 90 відсотків людей. Це пояснюється тим, що вони просто колись раніше вже мали контакт із ним. В англомовних країнах мононуклеоз Пейфа також називають «хворобою поцілунків», оскільки передача вірусу відбувається саме через краплі під час поцілунків. Тобто або маленькі діти, коли дядько чи тітка цілують дитину, або часто підлітки, які цілуються між собою, і тоді відбувається передача вірусу.

Сама по собі хвороба нешкідлива. Можуть бути дуже легкі перебіги, але можуть бути й такі, коли діти дуже страждають, мають високу температуру, сильний біль у горлі, часто сильно набряклі лімфовузли. Також можуть виникати болі в животі, оскільки може відбуватися ураження печінки та селезінки.

По-справжньому вилікувати мононуклеоз неможливо. Не існує справжнього протиотрути. Терапія полягає, по суті, у відпочинку, щадному режимі, вживанні великої кількості рідини, а також у досить щедрому прийомі знеболюючих засобів — оскільки сильні болі в горлі та животі, які можуть супроводжувати захворювання, можуть бути дуже неприємними.

Якщо ви хочете точно дізнатися, чи має дитина мононуклеоз, то потрібно здати аналіз крові, де це можна дуже добре виявити за допомогою антитіл. Однак часто це залишається лише діагнозом за підозрою, оскільки педіатр просто розпізнає клінічну картину, і для остаточного підтвердження діагнозу не обов'язково брати кров.

Важливо ще зазначити: деякі діти дуже швидко одужують від мононуклеозу, іншим для цього потрібно значно більше часу. Буває, що дитина три, чотири або п'ять тижнів просто не відчуває себе добре. Тому після перенесеної інфекційної мононуклеозу в будь-якому випадку слід повільно починати будь-які фізичні навантаження. І дитина повинна продовжувати навантаження тільки тоді, коли сама почувається добре. У всіх інших випадках потрібно просто набратися терпіння. Але, зрештою, я ще не бачив жодної дитини, яка б не одужала від цієї хвороби.